Один юрист із Канади підробляв тим, що проводив студентські екскурсії хмарочосом у Торонто. При цьому він наочно демонстрував міцність унікальної конструкції. Для цього на одному з найвищих поверхів він розбігався і буквально врізався у вікно. Скло витримувало удар без проблем, студенти аплодували, юрист отримував чесно зароблені гроші.
Але одного разу сталося непоправне. Скло-то встояло. Однак зламалася рама. Нещасний екскурсовод упав униз із 24 поверху.
За відхід із життя в такий спосіб юристу посмертно присудили премію Дарвіна. Нею нагороджуються (якщо можна так висловитися) люди, смерть яких вважається найбезглуздішою і, просто кажучи, дурною. За задумом засновників премія Дарвіна була названа на честь ученого, який вважав, що людина на Землі з’явилася в результаті еволюції. А номінанти цієї нагороди за власним недомисленням, але цілком правильно виключили себе з цього процесу.
За що дають премію Дарвіна? За унікальну, фатальну і вкрай дурну помилку, яка виключає людину з генофонду.
Найбезглуздіші випадки премії Дарвіна та їх приклади
Зрозуміло, що премія Дарвіна віртуальна, оскільки вручати її нікому. Є, щоправда, номінація про таке ж безглузде позбавлення самого себе здатності до продовження роду. Але присуджується вона дуже рідко, і на отримання її ніхто не претендує. Проте історія знає чимало таких випадків, і приклади продовжують з’являтися щороку.
Можна, звісно, поміркувати про моральні аспекти такого проекту. Наприклад, про те, як сприйматимуть це присудження родичі загиблого. Але не можна не визнати, що публікації чергового списку номінантів в інтернеті збирають величезну кількість переглядів щороку. Зрештою, демонстрація людської дурості, нехай і фатальної, може для когось стати гірким уроком.
Ось, наприклад, ще один приклад із числа номінантів останніх років. Він жив у Зімбабве і займався сільським господарством. Але його город занадилися чомусь витоптувати слони. Капкан або мишоловку на них, ясна річ, не поставиш. Але господарський африканець знайшов вихід із ситуації.

У Зімбабве ось уже багато років із різним ступенем інтенсивності триває громадянська війна. І тому занедбані мінні поля поруч із місцевими поселеннями – не рідкість. Зімбабвієць резонно вирішив, що вже міни-то слонів зупинять точно. І задумав замінувати підходи до свого городу. Щоправда, дорогою до цієї ділянки одна з мін у руках городника здетонувала. Слони залишилися цілі. Його премію Дарвіна опублікували серед найбезглуздіших.
Примітно, що за що дають премію Дарвіна – визначено досить чітко. По-перше, відхід із життя через власну нетямущість має бути унікальним. По-друге, трагічні наслідки мають позначитися тільки на авторі ідеї. Зрозуміло, що номінант повинен не мати відхилень у психічному розвитку. І, нарешті, дурість вчинку потрібно підтвердити документально. Найчастіше доказом стає публікація про таку смерть у засобах масової інформації. Так з’являються нові історії та нові приклади, де кожен випадок, наче за іронією, – відповідь на запитання, хто отримав премію Дарвіна і чому.
До речі, сам автор теорії походження людини від мавпи пішов із життя теж дещо дивно. За однією з версій він помер від нападів нестримної блювоти. Можливо, його вкусила якась отруйна комаха, захоплений натураліст їх досліджував часто. Звісно, хто отримав премію Дарвіна – це вже не про нього, але іронія долі в цих історіях все одно відчувається.