Ви коли-небудь бачили фотографії антарктичних льодовиків, яких неможливо відірвати погляд? Там замість звичного білого снігу розкинулася крижана гладь кольору морської хвилі. Виглядає майже нереально, але блакитна крига в Антарктиді існує насправді, і її походження пояснюється досить простими фізичними процесами.
Коли сніг випадає, він білий. Причина банальна – усередині повно бульбашок повітря, які відображають світло на всі боки. Тому ми бачимо білий колір. Те ж саме зі звичайним льодом – він здається білим або каламутним через повітря, що застрягло всередині при замерзанні.
В Антарктиді все працює по-іншому. Там сніг падає століттями, шар за шаром накопичується та спресовується під неймовірною вагою. Нижні пласти виявляються під таким тиском, що повітряні бульбашки всередині починають стискатися, зменшуватися і з часом взагалі зникають. Лід стає щільним, майже прозорим.
Чому в Антарктиді блакитний лід має такий насичений відтінок?
Ось тут починається найцікавіше. Коли крига щільна і прозора, сонячне світло проникає в нього на велику глибину. А молекули води влаштовані так, що поглинають червону, помаранчеву та жовту частини світлового спектру. Залишається тільки синя частина, яка відбивається назад. Виходить, що синій лід – це не відображення піднебіння та не якийсь візуальний трюк, а реальна властивість древнього льоду.
Чим довше існує льодовик, тим щільнішим він стає, тим менше в ньому залишається повітря і тим яскравіше виражений синій відтінок. В антарктичних ущелинах і печерах можна зустріти лід різних відтінків – від блідо-блакитного до темно-синього і навіть з фіолетовим відливом. У деяких місцях світло проходить крізь лід на глибину метрів десять, і видовище виходить вражаюче.
Зони з блакитною кригою займають близько відсотка території континенту. Зазвичай вони тягнуться кілька кілометрів і формуються там, де сніг не накопичується роками. Його або здувають вітри, або він інтенсивно тане влітку. У результаті поверхню виходять древні щільні шари.
До речі, такий лід дуже цікавий для науки. У ньому законсервовані частки давньої атмосфери, якими можна простежити зміни клімату за мільйони років. А ще у зонах блакитного льоду знаходять метеорити – їх уже зібрали понад 25 000 штук. На яскраво-синій поверхні темне космічне каміння видно як на долоні.
Тож коли наступного разу натрапите на знімок льодовиків неприродного синього кольору – це не обробка та не магія. Це лише результат багатовікової роботи природи, де тиск, час і фізика світла створюють один із найкрасивіших феноменів на планеті.
