В Індії на березі річки Джамна в місті Агре стоїть дивовижна краса мавзолей, відомий як Тадж-Махал. Історія Тадж-Махала пов’язана з великим монгольським правителем Шах-Джаханом, який наказав побудувати цей грандіозний комплекс на згадку про свою кохану дружину Мумтаз-Махал. Для кого будували Тадж-Махал, немає сумнівів – він був зведений як символ вічного кохання та скорботи. Мумтаз-Махал померла під час пологів чотирнадцятого за ліком дитини, і невтішний Шах-Джахан задумав створити найкрасивішу споруду у світі. Будівництво Тадж-Махала тривало близько двадцяти років і було завершено 1652 року.
З архітектурної точки зору історія будівництва Тадж-Махала воістину вражає. У роботах брали участь понад 20 тисяч осіб, а для транспортування будівельних матеріалів використали стадо слонів. В результаті вийшла чудова споруда, яка вражає своєю красою. У сонячному світлі Тадж-Махал здається сліпучо білим, на світанку набуває рожевих відтінків, а вночі стає сріблястим. Це досягається завдяки використанню білого напівпрозорого мармуру, яшми, китайських кристалів та сапфірів, привезених із Шрі-Ланки.
Про Тадж-Махал складено безліч міфів. Один із найвідоміших розповідає, що Шах-Джахан наказав умертвити архітекторів після завершення будівництва, щоб вони не могли більше створити нічого подібного. Однак ця легенда не має документального підтвердження. Подібні історії існують і про інші визначні архітектурні споруди. Наприклад, кажуть, що після будівництва Собору Василя Блаженного Іван Грозний засліпив архітекторів, щоб вони не змогли звести нічого такого ж прекрасного. Однак історичні факти говорять про інше.
Історія будівництва Тадж-Махала містить і цікаві факти. Наприклад, будівельні риштування для зведення комплексу були зроблені не зі звичного бамбука, а з цегли. Після завершення робіт виникла проблема їхнього демонтажу, але Шах-Джахан вирішив її просто: він оголосив, що будь-який підданий може забрати стільки цегли, скільки зможе забрати.
Хто похований у Тадж-Махалі? Після завершення будівництва прах Мумтаз-Махал був перенесений до мавзолею, а згодом поряд був похований і сам Шах-Джахан. Таким чином, подружжя возз’єдналося у вічності, і тепер Тадж-Махал залишається не лише найбільшою пам’яткою архітектури, а й символом кохання, історії та відданості.
