Можливо, цей термін визначає стан людини не зовсім точно та вдало. Але в будь-якому разі клінічна смерть – це стан людини, яка смертельно небезпечна для життя. У пацієнта спостерігається повна зупинка дихання та припинення серцевої діяльності. Однак у перші хвилини після настання клінічної смерті людини можна реанімувати, оскільки мозок має певний запас життєвої енергії. Для цього необхідно негайно провести комплекс відповідних дій. У цей короткий проміжок часу людина перебуває між життям та остаточною смертю, яка називається вже біологічною. Різниця клінічної та біологічної смерті полягає в тому, що при першій ще можливе повернення до життя, тоді як при другій процеси стають незворотними.
Медики називають кілька основних ознак, що характеризують клінічну смерть:
- спостерігається глибока кома з повною відсутністю свідомості та реакції зіниць на світло;
- зупиняється серцева діяльність, причому відсутність пульсу слід визначати на сонній артерії;
- припиняється самостійне дихання, це з’ясовується, коли до рота чи до носа пацієнта підносять смужку тонкого паперу – якщо вона не ворушиться, отже, людина вже не дихає.
Перш ніж після появи цих ознак нейрони головного мозку починають відмирати, залишається зовсім небагато часу – від 4 до 6 хвилин. За цей швидкоплинний період для порятунку хворого медики мають встигнути провести реанімаційні заходи. Сюди зазвичай входять штучне дихання та масаж серця. Причому цей масаж буває настільки інтенсивним, що у пацієнта ламаються ребра. В особливо тяжких випадках серце намагаються запустити за допомогою сильного електричного розряду. Різниця клінічної та біологічної смерті саме у можливості проведення успішної реанімації у перші хвилини після зупинки серця.
Втім, тривалість клінічної смерті може збільшуватися. Наприклад, цей стан може тривати і до десяти хвилин у потопельників. Описано реальні випадки, коли пацієнти поверталися до життя і через 20 хвилин після зупинки дихання та серцевої діяльності. Але це радше щасливі винятки.
Що відчуває людина під час клінічної смерті?
Дуже цікавими виявляються відчуття людей під час клінічної смерті. Багато хто з них розповідає про те, що бачили якийсь тунель, яким вони переміщалися вгору, відчуваючи стан умиротворення і спокою. Хтось нібито зустрічається із померлими родичами і навіть із ними розмовляє. Деякі бачать, як їх реанімують, ніби збоку, зверху. Ці описи допомагають зрозуміти, що відчуває людина під час клінічної смерті, хоча наука поки що не може дати однозначного пояснення цих явищ.
Віруючі люди вважають, що в цей час відбувається відокремлення душі від тіла. Але багато медиків вважають, що подібні бачення були просто галюцинаціями, які виникають за відсутності надходження до клітин мозку кисню. Щоправда, чому найчастішими в цих галюцинаціях були зустрічі з родичами, що пішли у світ, ніхто з матеріалістів досі так і не пояснив. Тим не менш, дослідження того, що відчуває людина під час клінічної смерті, продовжується, і це питання залишається однією з найзагадковіших тем у медицині.
Таким чином, клінічна смерть простими словами – це тимчасовий стан, при якому організм перестає функціонувати, але при негайних реанімаційних діях можливе повернення до життя. Різниця клінічної та біологічної смерті в тому, що перша оборотна, а друга – ні. Що відчуває людина під час клінічної смерті, залишається загадкою, але багато людей, що її пережили, описують незвичайні відчуття і бачення.
