Відразу зазначимо, що не великий Менделєєв, на його рахунку і так багато інших відкриттів. Питання, хто придумав горілку, залишається предметом дискусій, але однозначно можна сказати, що її виробництва значно розвивалася протягом століть.
Історія походження горілки
Технологія виробництва цього напою була відома давно і спочатку була виробництвом банального самогону, інакше кажучи дистиляти. Так називається спирт, отриманий методом перегонки браги, але не очищений ще домішок. Питання про винахід горілки пов’язане з еволюцією методів очищення спирту та покращення його якості.
У різних країнах подібні міцні напої готувалися за однаковою технологією перегонки лише з різної сировини. Для браги брали те, що в цій місцевості доступніше. У Шотландії вирощували багато ячменю, з нього виходило віскі, на Кубі культивували цукрову тростину, вона стала основою рому.
Брагу ставили на пшениці чи хлібних дріжджах, із неї робили самогон. Саме його, а не горілку. Її почали отримувати вже не з дистиляту, а з ректифікату – спирту ретельнішого очищення, в який в певних пропорціях додавали очищену воду. Тільки цей напій горілкою ще не кликали – він був, за визначенням, міцним вином. Питання «хто вигадав горілку» пов’язане саме з цим етапом розвитку алкогольних напоїв.
І фортеця цього нібито вина була поки що не 40 градусів. Іноді вона доходила до 50 з гаком, і ніхто не був проти. Щоправда, так уже виходило, що популярнішою була фортеця 38 градусів.
Стандартизація та визнання горілки
Але у ХIХ столітті виробництво міцних алкогольних напоїв вирішили монополізувати. Для масового випуску напою необхідно було встановити державні стандарти. Тоді й вирішили значення фортеці округлити до 40 градусів, отримавши сьогоднішнє співвідношення спирту та води. Винахід горілки у сучасному розумінні пов’язаний саме з цим стандартом. Дмитро Менделєєв до цього процесу не мав жодного відношення.
Щоправда, легенда про те, що саме великий хімік нібито винайшов горілку, народилася не на порожньому місці. Менделєєв насправді захистив дисертацію на тему про взаємодію спирту та води, але описав там не пропорції, а хімічні та фізичні реакції.
1914 року з початком Першої світової війни було оголошено сухий закон, і державне виробництво міцних алкогольних напоїв тимчасово припинилося. Після революції спочатку підтримали цю заборону, але швидко зрозуміли, що втрачають величезні гроші і почали випускати напій, який назвали міцним горілчаним. Офіційно горілка стала такою у 1941 році одночасно із затвердженням і деяких горілчаних настоянок у вигляді «Зубрівки» або «Перцівки».
Таким чином, питання про винахід горілки і про те, хто вигадав горілку, залишається складним, але зрозуміло одне: її еволюція була тривалим процесом, пов’язаним із удосконаленням технологій очищення та виробництва. А сорокоградусна фортеця так і залишилася її стандартом, до якого всі звикли. При цьому смак та якість напою безпосередньо залежать від очищення спирту та води.
