У часи, коли ще не було цифрових фотографій, об’єктив фотоапарата для створення якісного знімка потрібно було регулювати за допомогою установки витримки і діафрагми. засвітитися чи зображення виявлялося просто яскравою плямою. І, навпаки, у нічний, наприклад, час при мізерному освітленні діафрагма мала бути максимальною, як, власне, і витримка.
Простими словами, за таким же принципом працює людське око. Зіниця – це об’єктив, лінза об’єктива – кришталик, а сітківка ока – щось на кшталт фотоплівки, на яку передається зображення. У відносній темряві, щоб краще розглянути предмети, зіниця людини інстинктивно розширюється, ми намагаємося тим часом відкрити очі якнайширше. А при яскравому світлі відбувається зворотний процес — зіниця звужується, а за сильного освітлення ми жмуримося. Чому ми жмуримося? Вся справа у захисті ока від надлишку світла. Жмуритися від яскравого світла – природний спосіб знизити навантаження на зоровий апарат.
Особливо часто ми жмуримось на сонці, адже сонячне світло — один із найяскравіших подразників для ока. Жмуритися від яскравого світла допомагає нам зменшити кількість світлових променів, що потрапляють на сітківку, що робить зображення чіткішим та комфортнішим для сприйняття. Чому ми щуримося, навіть якщо зір у порядку? Тому що це ще й спосіб підвищити різкість зображення.
Звужувати огляд ока, мружитися людина може і з інших причин
Всім відомо, що труба підзору дозволяє краще розглянути предмети огляду. Причому не тільки віддалені, а й близькі. У тому випадку, коли людина дивиться в таку трубу, кут огляду скорочується, око сприймає лише промені, спрямовані прямо на зіницю. А при звичайному огляді очей змушений сприймати ще й бічні промені світла менш чіткі. Ось чому ми жмуримося — щоб відфільтрувати зайві деталі та сфокусуватися.
Тож мружитися можуть люди і з цілком нормальним зором. Просто вони хочуть у цей момент розглянути щось краще. Наприклад, давно помічено, що рибалки в момент покльовки мимоволі примружують очі, щоб зафіксувати найменший рух поплавця. А мисливці роблять це (щоправда, лише одним оком, другий у цей час взагалі закривається) у момент прицілювання. Жмуримося на сонці, коли спостерігаємо за природою або просто намагаємося щось розгледіти вдалині — це не завжди ознака проблем із зором.
Але не можна не згадати і про те, коли примружування сигнал тривожний. Це може бути симптомом короткозорості, що починається. А в деяких людей розвивається світлобоязнь, і вони жмуряться від яскравого світла навіть у похмуру погоду. Чому так відбувається? Тут причина може бути не в яскравості, а в підвищеній чутливості сітківки. У таких випадках жмуритися доводиться не від сонця, а навіть від екрану монітора або лампи денного світла.
Тим не менш, якщо ви іноді раптом помічаєте, що мружитеся на сонці або від лампи – не варто панікувати. Чому ми щуримося — питання фізіологічне і цілком природне. Тільки не забувайте: надмірне примружування згодом може сприяти появі зморшок. Тому все добре в міру.
