Вільям Шекспір — мабуть, найвідоміша людина в історії світової літератури. Його цитують, його ставлять, його вивчають у школах на всіх континентах. Але що ми насправді знаємо про нього як про людину? Відповідь трохи збентежить: значно менше, ніж здається. І саме в цих прогалинах ховаються найцікавіші історії.
Ніхто не знає точної дати його народження
23 квітня 1564 року — дата, яку прийнято вважати днем народження Шекспіра. Але це лише припущення. Достовірно відомо лише одне: 26 квітня 1564 року в церковній книзі парафії Стратфорд-апон-Ейвон зроблено запис про його хрещення. За традицією того часу хрестили на третій день після народження — звідси і виникла дата 23 квітня.
Цікавий збіг: 23 квітня — це також дата смерті Шекспіра у 1616 році. І день святого Георгія — покровителя Англії. Красива симетрія, яку історики вважають скоріше романтичною легендою, ніж достовірним фактом.
Він одружився у 18 років на жінці, яка була старша за нього на вісім років
Коли Вільяму було 18, він одружився з Енн Гатауей, якій на той момент виповнилося 26. За мірками єлизаветинської Англії це було незвично: чоловіки зазвичай брали шлюб пізніше і з молодшими. Ще цікавіший факт — весілля відбулося в листопаді, а вже в травні наступного року у пари народилася перша дочка Сусанна.
Математика красномовна: наречена вже була вагітною на момент весілля. В тогочасному суспільстві це вважалося прийнятним, якщо пара одружувалася до пологів, — що вони і зробили, отримавши спеціальний дозвіл на прискорену процедуру.
У нього було троє дітей, але він майже не жив із родиною
Після народження близнюків Гамнета і Джудіт у 1585 році Шекспір фактично зник із Стратфорда. Наступні роки його біографії — так звані «втрачені роки» — практично не задокументовані. Коли він з’явився в Лондоні як драматург, йому було близько 28 років.
Родина залишилася в Стратфорді. Шекспір навідувався додому, надсилав гроші, купував нерухомість — але постійно жив у Лондоні. Його син Гамнет помер у 1596 році у віці 11 років. Що саме сталося з хлопчиком — невідомо. Деякі дослідники вважають, що горе від цієї втрати вплинуло на написання «Гамлета», але прямих доказів цьому немає.
Він був успішним бізнесменом і інвестором
У масовій уяві Шекспір — це романтичний геній у мансарді. Реальність значно прозаїчніша і по-своєму захоплива. Він був одним із акціонерів театру «Глобус» і отримував частку прибутку від усіх вистав. Це була дуже вигідна бізнес-модель: популярний театр у єлизаветинському Лондоні приносив стабільний дохід.
Крім того, Шекспір активно вкладав гроші в нерухомість у рідному Стратфорді, скуповував права на збір зернових і солодового ячменю, займався лихварством. Коли він помер, його стан був дуже значним за мірками провінційного містечка. Це людина, яка вміла заробляти і примножувати.
Він написав близько 37 п’єс і 154 сонети — але нікому з них не публікував сам
Жодна п’єса Шекспіра не була видана за його участі і за його ініціативи. П’єси існували як робочі матеріали трупи, а не як літературні твори для читання. Перше зібрання його п’єс — знамените Перше Фоліо — вийшло лише у 1623 році, через сім років після його смерті.
Якби не колеги-актори Джон Хемінг і Генрі Конделл, які зібрали і видали цей том, значна частина спадщини Шекспіра могла б просто зникнути. Ми, можливо, ніколи б не дізналися «Макбета», «Бурю» або «Зимову казку».
Він сам грав у своїх виставах
Шекспір був не лише автором, але й актором трупи «Слуги лорда-камергера». Які саме ролі він виконував — невідомо точно. За деякими версіями, він грав Привида в «Гамлеті» і старого Адама в «Як вам це сподобається». Ролі другого плану, не головні — що відповідає статусу людини, яка більше займалася написанням, ніж виступами.
Він збагатив англійську мову на тисячі слів
Шекспір не просто використовував мову — він її творив. За підрахунками лінгвістів, він увів в англійський ужиток від 1700 до 3000 нових слів і виразів. Серед них — bedroom, lonely, generous, obscene, swagger, generous, bedroom, worthless і сотні інших.
Крім слів, він подарував мові крилаті фрази, які живуть досі: «розбитись на атоми», «одним махом», «зі скрипінням зубів», «вбити одним каменем двох птахів». Більшість носіїв англійської щодня використовують вирази, які придумав Шекспір, — і навіть не здогадуються про це.
Свій підпис він щоразу писав по-різному
Збереглося шість достовірних підписів Шекспіра — і жоден із них не схожий на інший. Він писав своє прізвище як Shakspere, Shaksper, Shakspeare і в інших варіаціях. Орфографія в єлизаветинській Англії взагалі не була стандартизована, але така кількість варіантів власного підпису все одно вражає.
Саме цей факт — поряд з іншими — дав поштовх так званому «шекспірівському питанню»: суперечці про те, чи справді людина на ім’я Вільям Шекспір зі Стратфорда написала всі ці твори.
Шекспірівське питання: хто насправді написав ці п’єси
Це одна з найгучніших дискусій в гуманітарній науці. Частина дослідників вважає, що напівграмотний провінційний актор із Стратфорда просто не міг написати тексти, що демонструють глибокі знання права, медицини, придворного етикету, іноземних мов і класичної літератури.
Серед альтернативних кандидатів найчастіше називають філософа Френсіса Бекона, драматурга Крістофера Марло і графа Оксфорда Едварда де Вера. Остання версія особливо популярна серед прихильників теорії авторства: де Вер був освіченим аристократом, який подорожував Італією — де відбувається дія багатьох п’єс Шекспіра.
Академічна більшість відкидає ці теорії і вважає авторство Шекспіра доведеним. Але дискусія не вщухає вже понад 150 років.
Він повернувся до Стратфорда за кілька років до смерті
Приблизно у 1613 році, у віці 49 років, Шекспір залишив Лондон і повернувся до рідного міста. Він купив один із найкращих будинків у Стратфорді, займався господарством і, судячи з усього, більше не писав.
Помер він у квітні 1616 року. Причина смерті невідома. За однією з легенд, він захворів після веселої гулянки з друзями-поетами — але це, швидше за все, красива вигадка пізніших біографів.
У своєму заповіті він залишив дружині «другу за якістю ліжко»
Цей факт озадачує дослідників вже кілька століть. У детальному заповіті Шекспіра Енн Гатауей згадується лише один раз — і саме в такому формулюванні. Решта майна перейшла до старшої дочки Сусанни.
Що це означало? Образа? Байдужість? Або, навпаки, особлива сентиментальність — адже «краще ліжко» в єлизаветинську добу зазвичай призначалося для гостей, тоді як «друге» було власним, домашнім, сімейним? Однозначної відповіді немає досі.
Він помер рівно в день свого народження
Або майже в день. Якщо вірити традиційній даті народження 23 квітня, то Шекспір помер у той самий день рівно 52 роки потому. Він прожив досить довге за мірками своєї епохи життя і встиг стати заможним, відомим і визнаним ще за власного існування.
Але найбільший парадокс у тому, що людина, яка написала понад мільйон слів і дала голос сотням персонажів, залишила про себе вкрай мало документальних свідчень. Ми досі не знаємо, як він виглядав, що думав про власні твори і чи вважав себе генієм.
Мабуть, саме ця таємниця і робить його безсмертним.
