Щоб одразу зрозуміти, про що зараз піде мова, уявіть собі шматочки пазла, довільно розсипані по підлозі. Навіть припустити неможливо, що коли-небудь одного разу ці шматочки самостійно зберуться в єдину картину. А вся справа в тому, що світом керує ентропія – прагнення до безладу. Саме ентропія простими словами – це хаос, у який усе поступово занурюється, якщо не докладати зусиль до підтримання порядку.
Уявіть кімнату, заповнену певними меблями і речами, і приведену одного разу в порядок, близький до ідеального. Навіть якщо туди тривалий час ніхто не заходитиме, тут дрібними кроками почне запановувати хаос. З’явиться пил, місцями почнуть вицвітати шпалери, розсихатися підлоги тощо. Це і є приклад ентропії в побуті.
А тепер уявіть, що ця кімната – житлова, і в ній ніхто не прибирає. Сам по собі порядок зберігатися не буде. Зате безлад, наприклад, маленька дитина або молода собака, що залишилася без нагляду, можуть навести за лічені години. А занедбані будівлі без участі людини і зовсім починають заростати травою, у стінах з’являються тріщини, дахи обвалюються, немов самі по собі. Це і є ентропія, торжество хаосу. І так, ентропія у фізиці описує саме такі процеси: поступовий рух від порядку до безладу.
Що таке ентропія у фізиці і навіщо вона потрібна
Причому процес цей – незворотній. Порцелянову чашку, що впала зі столу і розбилася на осколки, можна реставрувати, склеївши черепки заново. Але це буде зовсім не та чашка, можуть змінитися і її властивості. На місцях склеювань вона з великою часткою ймовірності буде протікати. Міцність посуду багаторазово зменшиться, погіршиться і його зовнішній вигляд. Усе це добре ілюструє значення ентропії як процесу незворотного руйнування.
Виходить, що все на світі прагне тільки до руйнування? Не зовсім так. Наприклад, вважається, що Всесвіт виник унаслідок такого собі Великого вибуху, який створив із чогось відносно впорядкованого космічний хаос, який ми зараз і спостерігаємо. І процес збільшення цього космічного безладу триває. Саме ентропія простими словами і пояснює, чому впорядкованість не зберігається.
Теоретично, якби Всесвіт виявився повністю замкнутим простором, ентропія, врешті-решт, зруйнувала б його остаточно. Але оскільки, як уже зараз стає зрозуміло, Всесвіт, найімовірніше, має переходи в інші світи, процес руйнування стає практично нескінченним і стає процесом творення нового. Це пояснює, навіщо потрібна ентропія: через руйнування вона запускає формування нового порядку.
Німецький фізик Рудольф Клазіус спробував вивести певні закони ентропії. Головний із них – процес руйнування в замкнутому просторі або зупиниться, або завершиться остаточно, але ніколи не повернеться назад без витрат додаткової енергії. Простіше кажучи, безладне розташування фоліантів у зачиненій книжковій шафі може набути стрункості тільки після того, як книжки хтось знову розставить на свої місця, витративши певні зусилля. Приклад ентропії очевидний: сам по собі порядок не повертається.
По суті, життя людини – це боротьба з ентропією, руйнуванням. Медики таким чином борються зі старістю і хворобами, промисловці збільшують термін служби техніки. Навіть діячі мистецтва пишуть картини, щоб упорядкувати красу, і пишуть книги, щоб вибудувати закони буття. Усі вони, усвідомлено чи ні, протистоять зростанню ентропії у фізиці та житті.
Однак абсолютний порядок, погодьтеся, нудний. Ба більше, прагнення все впорядкувати в домі, на робочому столі та на садовій ділянці деякі психологи вважають навіть патологією. У цьому й полягає парадокс: ентропія значення має не тільки в руйнуванні, а й у створенні нових смислів.
