Перська затока – одна з тих водойм, назва якої на слуху у всіх. Але якщо запитати людину, де саме вона розташована, багато хто почне сумніватися. А тим часом, ця затока грає колосальну роль у світовій економіці та політиці. Спробуємо розібратися, де він і чому про нього так багато говорять.
Перська затока на карті: де її шукати
Відкриваємо карту світу. Перська затока де знаходиться? Дивимося на Близький Схід – туди, де Азія майже стикається з Африкою. Ось він – між Аравійським півостровом та Іраном. Величезна водна западина, яка врізається у сушу майже на 900 кілометрів.
На берегах – вісім держав: Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, ОАЕ та Оман. Для кожного з них це стратегічний ресурс та життєво важливий вихід до води.
Ширина затоки – від 180 до 340 км, залежно від ділянки. Глибина порівняно невелика – в середньому близько 50 метрів, хоча подекуди сягає 90. З океаном затока з’єднана Ормузькою протокою – вузьким проходом всього 54 кілометри у найтіснішому місці.
Перська затока: який океан і яке море
Буває плутанина: це море чи частина океану? Відповідь проста – це затока Індійського океану. Чи не Атлантичного і не Тихого. Через Ормузьку протоку вода із затоки поєднується з Аравійським морем, яке теж відноситься до Індійського океану.
За класифікацією Перська затока – саме затока, хоча розмірами не поступається багатьом морям. Площа – близько 239 тисяч квадратних кілометрів. Це приблизно вся Великобританія.
Клімат тут твердий. Влітку температура повітря регулярно перевищує 45 градусів, вода прогрівається до 35-36 градусів. Взимку легше – 20-25 тепла. Вода випаровується дуже інтенсивно, тому солоність вища за океанську.
Цікаві факти про Перську затоку
Перська затока цікаві факти видає один цікавіший за іншу.
Нафтове серце планети. Під дном затоки та вздовж її берегів – близько 60% усіх розвіданих світових запасів нафти. Звідси танкери везуть паливо половини планети. Через Ормузьку протоку щодня проходить приблизно 17 мільйонів барелів нафти. Перекрий цю протоку – і світова економіка здригнеться.
Суперечка про назву. Арабські країни називають його Арабською затокою. Іран наполягає на Перській – так його називали ще давні греки. ООН офіційно використовує «Перську затоку», але суперечки не вщухають.
Острови з нічого. У водах затоки збудовані грандіозні штучні острови. Пальмові острови в Дубаї видно з космосу. Людина створила нову географію.
Перлинне минуле. До нафти головним багатством були перли. Кращі у світі місця для його видобутку були тут. Тисячі пірнальників опускалися на дно без жодного спорядження. Нині цей промисел майже помер, але пам’ять про нього жива.
Екологічні біди. Затока серйозно страждає від забруднення. Розливи нафти, промислові стоки, опріснювальні станції – це б’є по екосистемі. Війна 1991 року вилила у воду величезну кількість нафти, наслідки помітні досі.
Життя у солоній воді. У затоці мешкають дельфіни, дюгоні, маса видів риб та коралів. Щоправда, висока температура та солоність роблять життя тут непростим.
Чому це важливо
Перська затока – не просто крапка на карті. Це місце, де сходяться інтереси найбільших держав, де вирішується питання енергетичної безпеки десятків країн. Хто контролює протоку, якою йдуть танкери з нафтою, той контролює і глобальну економіку.
Регіон завжди був напруженим. Війни, конфлікти, кризи – все через те саме «чорне золото», що лежить під водою і пісками. Без нього сучасний світ зупиниться.
Перська затока – це переплетення історії, економіки, політики та природи. Розуміти, де він знаходиться і чому такий важливий, означає розуміти, як улаштований наш світ.
