Коли вивергається вулкан, найвидовищнішою частиною шоу здаються вогняні річки лави. Проте насправді найпідступнішою та найнебезпечнішою силою виверження є гігантські темні хмари, які піднімаються в небо на десятки кілометрів.
У побуті їх називають вулканічним попелом. Але чи знали ви, що з хімічної та фізичної точки зору це взагалі не попіл у звичайному розумінні цього слова?
Що насправді являє собою вулканічний попіл, як він виникає, чому через нього паралізує авіасполучення по всьому світу та чим він небезпечний для людини.
Чому вулканічний попіл — це НЕ наслідок горіння?
Звичайний попіл, який лишається після багаття чи згоряння паперу, — це м’який, легкий органічний залишок згорілої деревини.
Вулканічний попіл — це найдрібніші уламки гірських порід, вулканічного скла та мінералів.
Під час виверження розчинені в магмі гази розширюються з колосальною силою (подібно до того, як вилітає пробка з пляшки шампанського, яку сильно струснули). Це розриває рідку магму на дрібні краплі. На повітрі вони миттєво охолоджуються й перетворюються на тверді, гострі, мов мікроскопічне скло, частинки розміром менше 2 міліметрів.
Тобто вулканічний попіл — це, по суті, подрібнене на пил скло та каміння.
Чим небезпечний вулканічний попіл?
Через дрібний розмір та гострі краї частинок вулканічний попіл створює загрозу одразу в кількох сферах:
1. Для здоров’я людини
Вдихання такого пилу є надзвичайно шкідливим. Застигаючи в легенях під впливом вологи, мікрочастинки скла та мінералів подразнюють дихальні шляхи, можуть викликати напади астми та специфічні легеневі захворювання (силікоз). Окрім того, попіл сильно роздратовує очі та шкіру.
2. Для авіації
Це головна причина, чому під час вивержень масово скасовують авіарейси (як це було при виверженні вулкана Ейяф’ядлайокудль у 2010 році).
- Всмоктуючись у турбіни літака, попіл потрапляє в зону високої температури, де миттєво плавиться й перетворюється на рідке скло.
- Це скло заклинює двигуни, і вони просто глухнуть у повітрі.
- Окрім того, гострі частинки діють як піскоструминний апарат, дряпаючи лобове скло та корпус літака.
3. Для інфраструктури та техніки
На відміну від звичайного снігу чи деревної сажі, вулканічний попіл дуже важкий (бо це каміння). Коли він намокає під дощем, його маса збільшується в рази, через що масово руйнуються дахи будинків, рвуться лінії електропередач та виходять з ладу автомобільні двигуни.
Чи є від вулканічного попелу хоч якась користь?
Як не дивно, так! Наша планета вміє перетворювати наслідки катастроф на користь для біосфери:
- Родючі ґрунти: Вулканічний попіл багатий на калій, магній, фосфор та мікроелементи. Через кілька років після виверження ґрунти навколо вулканів стають найродючішими у світі (саме тому люди здавна селилися біля підніжжя Везувію чи вулканів Індонезії).
- Охолодження клімату: Величезні хмари попелу у верхніх шарах атмосфери відбивають сонячне проміння назад у космос, що іноді призводить до тимчасового зниження середньої температури на планеті («вулканічна зима»).
Вулканічний попіл — це не результат горіння, а подрібнений вибухом каменю та скла природний матеріал. Він наочно демонструє, наскільки потужними є внутрішні сили нашої Планети і як сильно вони можуть впливати на життя усієї цивілізації.
