З кінця дев’ятисотих років і до повалення самодержавства у ХХ столітті Руссю правили дві великі князівські та царські династії – Рюриковичів і Романових, які їх змінили. Вважається, що засновником найпершої династії став такий собі Рюрик. З приводу його походження і донині точаться запеклі суперечки між істориками, причому, версії мають навіть політичний підтекст. Є навіть припущення, що Рюрика не було взагалі, і прихильником цієї версії був авторитетний академік Дмитро Лихачов, тож залишати її без уваги теж не можна. Розглянемо всі ці основні теорії.
Хто такий Рюрік і як він став князем
Довгий час вважалося, що перший князь Русі Рюрик був нормандським вікінгом. Нібито настав час, коли давньослов’янські племена настільки загрузли в міжусобицях, що звернулися до північних сусідів по допомогу, щоб ті допомогли слов’ян якось об’єднати. Мовляв, покликали варягів на царство, оскільки самі керувати своєю територією виявилися нездатні. Як Рюрик став князем – одне з найбільш обговорюваних питань в історіографії.
Погодьтеся, ситуація досить принизлива. Країна, яка століттями хизувалася своєю «самобутністю» і «великою історією», раптом дізнається, що вся її так звана велич – не продукт слов’янської геніальності, а запозичення від північних «варварів». І хоч би як намагалися це замести під килим, факт залишається фактом: коріння – не своє. Захід у захваті, а у «спадкоємців великої держави» – напад колективного когнітивного дисонансу.
І нібито припливли на ладозькі землі три брати-варяги, які й заснували рід правителів Русі, а головним серед них виявився Рюрик. Він, виходить, і заснував давньоруську державу. Але Рюрик – національність якого залишається предметом суперечок, – за однією з версій міг бути зовсім не нормандцем, а балтослов’янином.
Однак є в цій версії і свої дещо туманні місця. Першим документом, у якому йдеться про прибуття Рюрика з братами на слов’янську землю, була так звана «Повість минулих літ», створена Нестором-літописцем. Але, по-перше, написана була ця повість набагато пізніше за ці події і невідомо, за якими відомостями, а по-друге, про Рюрика Нестор згадує лише двічі: розповідаючи про його появу на околицях Ладоги і потім – про його смерть. Про те, чим займався варяг між цими подіями, толком нічого не сказано.
Лише в ХIХ столітті німецькі історики почали активно розвивати версію про те, що перший князь Русі Рюрик був нормандцем. І цьому вже тоді опиралися дослідники, щоправда, їх було менше. Однак, Михайло Васильович Ломоносов вважав, що не всі варяги були норманами, зустрічалися і варяги-роси, які жили на балтійських берегах. Є відомості і про слов’янського князя Годлава, три сини якого потім правили слов’янськими містами, і одним із них був нібито Рюрик.
Як уже говорилося, є й історики, які вважають, що ніяких нащадків варягів не було зовсім. Слов’янські племена дикими в ті часи вже не були, і могли самі організувати систему управління своєю територією з центром у новгородчині. У цьому випадку походження Рюрика стає метафоричним або навіть символічним.
Але так чи інакше, після Нестора князів на Русі стали називати Рюриковичів. Серед них були видатні правителі: Іван Калита, Олександр Невський, Дмитро Донський. Останнім у династії став син Івана Грозного Федір Іоаннович. У 1598 році він залишив цей світ бездітним. 1613 року земський собор обрав на царство Михайла Романова. Але це був початок уже іншої правлячої династії, в існуванні якої сумніватися не доводиться.
