Людство знайшло дорогу в космос, успішно бореться з багатьма страшними захворюваннями, навчилося розщеплювати ядро атома. Але на Землі все ще існує канібалізм у наш час. Найчастіше це, щоправда, поїдання померлих родичів із ритуальною метою. Але є ще країни, де нещасного мореплавця, який зазнав корабельної аварії, можуть запросто вбити і з’їсти. І найстрашніше – сучасні канібали за це нічого не отримують, оскільки вони перебувають під охороною ЮНЕСКО.
Напевно, одне з найнебезпечніших місць на Землі в цьому плані – Андаманські острови. Де живуть канібали, якщо не тут? Територіально вони належать Індії і розташовані між цією державою та М’янмою. Загалом цих островів близько двохсот. На деяких із них обладнано пляжі, але більшість цих територій не тільки закриті для відвідування, туди взагалі можна потрапити тільки за спеціальним дозволом після проходження безлічі інстанцій.
Де ще залишилися канібали і чому це не заборонено
Річ у тім, що на Андаманських островах живуть племена, які до сих пір не вступили в контакт із цивілізацією. Але найгірше те, що вони досі займаються канібалізмом у наш час – поїданням людського м’яса. Ще в XIX столітті там фіксували останні випадки канібалізму щодо моряків, які випадково висадилися на берег, або туристів, які заблукали. Зараз повз ці острови кораблі намагаються не пропливати.
Однак і за ритуальні вбивства, і за людоїдство на цій похмурій землі нікого не карають. За рішенням ЮНЕСКО сучасні канібали є частиною біо-культурної спадщини, і ця частина перебуває під захистом міжнародних організацій. Де ще залишилися канібали, якщо не на цих диких островах? Щоправда, останній встановлений випадок канібалізму в наш час по відношенню до чужинців трапився на островах 2018 року. Якимось чином домігся дозволу висадитися на тутешньому березі один місіонер. Висадка швидко закінчилася трагічно. Нещасного вбили на узбережжі практично відразу ж і забрали в джунглі. Коли в дикунів попросили хоча б повернути тіло, вони ясно дали зрозуміти, що останків уже немає…
Абсолютним лідером з поїдання людського м’яса вважаються племена Папуа-Нової Гвінеї. Тільки для них це, на щастя, не частування, а частина ритуалу. Вони вважають, що подібним чином душа померлої людини переселяється в нове тіло і приєднується до душі живого родича. У цій країні сучасні канібали – не виняток, а традиція, і канібалізм у наш час тут не викликає у місцевих жаху.
Щоправда, під час поїдання мізків людини в папуасів часто розвивається смертельна хвороба, яка називається куру. У того, хто заразився, починається щось на кшталт сказу, і він помирає в страшних муках від ураження свого головного мозку. Мабуть, Бог все-таки є…
Є подібні ритуали й у племен у Бразилії та Африці. Крім померлих родичів, африканці вбивають і з’їдають ворогів під час численних воєн. Це вже – акція залякування. Де живуть канібали, якщо не в регіонах, що роздираються конфліктами? Були на цьому континенті й часи, коли масове людоїдство відбувалося під час голоду. Такі останні випадки канібалізму теж відомі антропологам.
У європейських країнах, які вважають себе цивілізованими, ні-ні-ні, та й з’являються відомості про викриті правоохоронними органами таємні товариства сучасних канібалів серед багатих людей. Але звідки вони беруть вихідний матеріал для своїх обідів, не повідомляється. Поліція тримає це в таємниці. Тож питання, де ще залишилися канібали, може мати лякаюче близьку відповідь.
