В історії нерідко трапляються імена вчених, які зробили великі відкриття, які, проте, принесли людству як велику користь, а й сприяли загибелі великої кількості людей під час військових дій. Ось і німецький хімік Фріц Габер (у деяких джерелах – Хабер) дослідниками неоднозначно сприймається. Одні вважають його визначним ученим, який своїм відкриттям нагодував людство. Інші – похмурим лиходієм, який своїми винаходами допоміг вбивати величезну кількість людей.
Істина, як завжди, лежить посередині. Втім, все по порядку. Добре відомо, що основою раціону людини, незважаючи на поширення м’ясних продуктів, є речовини рослинного походження. Це переважно злаки, для вирощування яких у необхідних кількостях потрібні добрива. До початку ХХ століття їх виготовляли на основі так званої природної натрієвої селітри. Ця речовина міститься в посліді птахів і є чудовим добривом. Але він має вразливе місце – натрієва селітра швидко розчиняється у воді і зникає після першого дощу.
Людство пристосувало добувати цю селітру в чилійських пустелях, де поклади пташиного посліду зберігалися роками, оскільки дощі там – явище майже небувале. Однак згодом ці ресурси почали виснажуватися. Виникла загроза світового голоду, оскільки все важче стало вирощувати пшеницю, а отже, й виробляти хліб. Там, де земля споконвічно родюча, цієї проблеми могло й не виникнути. Але, наприклад, в Африці навіть у наші дні відсутність добрив призводить до голодної смерті цілих племен, тому це підживлення для рослин туди нерідко постачають як необхідну гуманітарну допомогу.
Селітру намагалися тоді виготовляти і штучним шляхом – із аміаку. Але процес отримання був довгим, складним та малопродуктивним. І ось Фріц Габер у 1913 році зробив відкриття, що дозволило отримати аміак мало не з повітря. І тому він зробив синтез аміаку – з’єднання азоту і водню із застосуванням каталізаторів. А якщо зважити на те, що повітря на Землі майже на 80% складається з молекулярного азоту, та й водень видобути відносно неважко, проблема виготовлення штучної селітри була практично вирішена. Примара голоду відступила, і вчений отримав заслужену Нобелівську премію. Говорять, що Габер врятував світ від голоду, адже його метод дозволив масово виробляти добрива, збільшуючи врожайність сільськогосподарських культур.
Але якби у світі все було так просто…
Наступного року, в 1914 році, почалася Перша світова війна. А селітра використовувалася ще й виготовлення вибухових речовин. Якби її виготовляли у Німеччині у колишніх кількостях, снарядів німцям вистачило б максимум на рік. Але з появою методу синтезу аміаку виробництво патронів, бомб та снарядів різко побільшало. Військові дії затяглися довгі чотири роки. Отже, відкриття Фріца Габера послужило і темним силам.
Однак лише цим його зловісна роль історії не обмежилася. Фріц Габер вступив на роботу у військове міністерство та розробляв застосування отруйних газів на полях битв. В результаті лише під бельгійським Іпром смертельне отруєння хлором отримали п’ять тисяч солдатів та офіцерів супротивника. Звідси потім і походить назва смертельного газу – іприт.
