5 грудня 1791 року Вольфганг Амадей Моцарт помер у Відні в 35 років. Смерть геніального композитора, який встиг написати понад 600 творів, стала однією з найбільших медичних та історичних загадок. Офіційна причина смерті Моцарта, записана лікарем, звучала як «гостра мілліарна висипка» — формулювання настільки розпливчасте, що дало змогу наступним поколінням вибудовувати десятки версій від отруєння до хронічних хвороб.
Останні тижні життя австрійського композитора були важкими. Він працював над Реквіємом — твором, замовленим таємничим незнайомцем у чорному. Моцарт горячково писав музику, ніби відчуваючи, що час минає. Температура піднімалася, руки й ноги спухли, з’явився сильний біль. За два тижні до смерті Вольфганг Амадей вже не міг встати з ліжка.
Що говорили лікарі XVIII століття
Особистий лікар Моцарта Томас Францу Клоссет записав у документах діагноз «hitziges Frieselfieber» — гарячка з висипкою. Для медицини кінця XVIII століття це був збірний термін, що міг означати що завгодно — від скарлатини до ревматичної лихоманки. Сучасники згадували, що композитор скаржився на нестерпний біль у суглобах, не міг перевернутися в ліжку без допомоги дружини Констанци.
Цікаво, що тіло Моцарта поховали в загальній могилі на кладовищі Святого Марка. Не через бідність — просто таким був звичай у Відні після реформ Йосифа II. Жодної пишної церемонії, жодного окремого надгробка. Точне місце поховання невідоме досі.
Версія отруєння: Сальєрі та конспірологія
Найпопулярніша теорія — отруєння — з’явилася ще за життя самого Моцарта. Він нібито говорив дружині, що його труять. Після смерті композитора почали говорити про заздрісного конкурента Антоніо Сальєрі. Ця версія настільки вкоренилася в масовій свідомості, що Олександр Пушкін написав п’єсу «Моцарт і Сальєрі», а Мілош Форман зняв фільм «Амадей».
Насправді жодних доказів отруєння немає. Сальєрі справді був придворним композитором і конкурував із Моцартом, але їхні стосунки були радше коректними. Більше того, Сальєрі викладав музику синам Моцарта після його смерті — дивна поведінка для вбивці.
Розмови про отрути підживлювала й сама епоха. Відень кінця XVIII століття жив пересудами, інтригами, таємними товариствами. Моцарт був масоном, що додавало містики. А швидкість, з якою він помер, справді нагадувала дію сильної отрути — миш’яку або ртуті.
Сучасні медичні версії
У XX столітті лікарі проаналізували симптоми Вольфганга Амадея з позицій сучасної медицини. Найпереконливіша версія — стрептококова інфекція, що спричинила гостру ревматичну лихоманку. Восени 1791 року у Відні була епідемія подібних захворювань, і багато людей помирало з тими самими симптомами.
Інші дослідники припускають трихінельоз — паразитарну хворобу від неправильно приготованого м’яса. У листі за кілька тижнів до смерті Моцарт згадував, що їв свинину. Симптоми трихінельозу — набряки, лихоманка, м’язовий біль — дуже схожі на те, що описували сучасники.
Ще одна гіпотеза — хронічна ниркова недостатність. Моцарт усе життя хворів: у дитинстві переніс віспу, скарлатину, тиф, ангіни. Його організм був виснажений постійними інфекціями та величезним робочим навантаженням. У 35 років він мав здоров’я старої людини.
Факти, які залишилися поза увагою
-
- Моцарт панічно боявся померти молодим — його мати померла в 57, а він відчував, що проживе ще менше.
-
- Композитор любив самолікування та часто приймав ліки з ртуттю — тоді популярний «засіб від усього».
-
- Останній твір, над яким працював Вольфганг Амадей — Реквієм — залишився незавершеним. Його дописував учень Зюсмайр.
-
- На похороні Моцарта було лише кілька людей, хоча за життя він був знаменитим.
-
- Череп, який зберігається в Зальцбурзі як череп Моцарта, імовірно, не його — ДНК-тест це не підтвердив.
Чому смерть Моцарта досі хвилює
Причина смерті австрійського генія залишається відкритою не через брак медичних знань. Справа в символізмі: людина, яка створювала ідеальну гармонію в музиці, пішла з життя в хаосі — без діагнозу, без могили, в борг і при невідомих обставинах. Це несправедливо, і людська свідомість намагається знайти пояснення.
Найімовірніше, Вольфганг Амадей Моцарт помер від звичайної для того часу інфекції, яку сьогодні вилікували б антибіотиками за тиждень. Але легенда про геніального композитора, отруєного заздрісниками, виявилася сильнішою за медичні висновки. І можливо, в цьому теж є своя правда — не фактична, а емоційна.
