З керівників СРСР лише двоє людей не керували країною до самої смерті, а були відсторонені від влади. І обидва ці персонажі, м’яко кажучи, залишили про себе не дуже гарну пам’ять. Михайло Горбачов взагалі залишив свою посаду разом із розвалом країни – тут все ясно. Але й не менш одіозною була особистість Микити Хрущова. Цей політичний діяч керував країною з початку 50-х років минулого століття до початку 60-х. Проте за цей короткий час встиг зробити багато серйозних помилок. Досить згадати лише одну — за нього країна вперше після Другої Світової війни повернулася до хлібних продовольчих карток. І все, як пізніше з’ясувалося, через бездарний і масштабний проект, коли Хрущов і кукурудза стали символом економічних невдач.
Прийшовши до влади після смерті Сталіна, Микита Хрущов жваво звинуватив свого попередника в культі особистості і став облаштовувати свій. Пообіцяв наздогнати та перегнати Америку в економіці та взагалі побудувати комунізм до вісімдесятих років. Нагадаємо, що комуністичний устрій означає насамперед відсутність товарно-грошових відносин. Тобто передбачалося, що в відносно незабаром Радянський Союз вироблятиме стільки продовольства та промислових товарів, що вистачить всім навіть без оплати.
Насправді картина економіки країни на початку п’ятдесятих років була абсолютно іншою. Якщо промисловість у роки навіть модернізувалася рахунок випуску військової продукції, то сільське господарство переживало важкі часи. Деякі посівні площі важко відновлювалися після окупації. Передової сільгосптехніки був практично взагалі, тривалий час доводилося випускати лише танки. Країну вразило одразу кількох неврожайних років. Та й виробництво м’яса залишало бажати кращого.
Частково проблему нестачі продовольства допомогло вирішити освоєння цілини. Але кормів для тварин та зерна все одно не вистачало.
Чому Хрущов садив кукурудзу: американський досвід
Тут треба зазначити, що Микиту Сергійовича останнім часом часто зображують таким собі недалеким простачком, який у сільському господарстві нічого не тямив. Це не так. До приходу до керівництва країною він стояв біля керма України, яке тоді називали всесоюзною житницею. А потім відповідав за сільське господарство всього СРСР.
Мабуть, тому його зацікавив американський досвід вирощування та застосування кукурудзи. Для його вивчення він навіть приїжджав із делегацією до США. Хрущова буквально вразили посіви цієї культури та її ефективність. Це був не тільки калорійний та корисний корм худобі, але й поживний продукт, з якого можна було навіть пекти хліб.
Повернувшись із-за океану, Микита Сергійович закликав вирощувати кукурудзу буквально обов’язково. Саме так почалася сумнозвісна кукурудзяна компанія. Фахівці намагалися його застерегти про те, що наші ґрунти та кліматичні умови – далеко не американські, але Микита вже закусив вудила. Він наказав навіть купувати насіння американських сортів кукурудзи за рахунок резервних золотих запасів країни.
В результаті через скорочення посівних площ пшениці та жита на користь кукурудзи виник дефіцит якісного зерна. Радянський Союз уперше за повоєнні роки почав закуповувати його за кордоном. Хлібні картки стали неминучими. Багато хто запитував: хто садив кукурудзу в таких масштабах і навіщо це було потрібно?
У 1964 році кукурудзяний Микита був скинутий соратниками. Леонід Брежнєв, який змінив його, кукурудзяну вакханалію припинив, але наслідки цієї авантюри відчувалися ще довго.
