Ще зі шкільної програми ми знали, що крилатий вислів «зі щитом або на щиті» означав для спартанських воїнів обов’язкове повернення додому тільки переможеним або вбитим, тобто, принесеним на бойовому щиті. Втрата щита вважалася ганьбою, бо його кидали під час втечі, поспішного відступу, бо він був у цьому випадку зайвою вагою. Фразеологізм означав стійкість, мужність і заодно мудрість спартанки, мабуть. Питання, що означає повернутися на щиті, тут і розкривається.
Однак останні дослідження показують, що це напуття – красива легенда, не більше того. Спартанці своїх убитих не приносили додому після кожної битви, інакше б далеких військових походів не траплялося. Загиблих ховали на місці боїв. Але звідки тоді крилатий вислів виник? Спробуємо розібратися в тому, яке у виразу «повернутися на щиті» походження.
Повернувся на щиті – хто сказав і як це зрозуміти
Вважається, що фразу цю вимовила одного разу якась спартанка, проводжаючи сина у військовий похід. На цей сюжет навіть маститі художники картини писали. Але звідки про ці слова стало відомо? Виявляється, з книжки давньогрецького історика Плутарха, яка так і називається – «Виречення спартанських жінок». Однак ця праця, по-перше, залишилася незавершеною, а, по-друге, сучасні дослідники дуже сумніваються, що авторство видання належить саме Плутарху. Утім, саме він і згадується, коли запитують: «Повернувся на щиті – хто сказав?»
Гаразд, припустимо, що слова спартанки відтворив саме авторитетний давньогрецький історик і філософ. Відомо, що він народився і жив у Греції. Саме там, де і розвивалися колись описувані події, але реально на власні очі Плутарх бачити їх не міг. Просто тому, що до моменту його народження Спарта вже втратила колишню велич після набігів варварів. Отже, історія про слова спартанки була просто не зовсім точним переказом чиїхось спогадів. Але сам фразеологізм красивий, із цим не посперечаєшся. Так він і прижився в народі – і як символ героїзму, і як нагадування про те, що значить повернутися на щиті в буквальному і переносному сенсі.
Крилатий вислів часто згадується в літературі. Використовували його і Іван Тургенєв у «Весняних водах», і Михайло Шолохов у «Тихому Доні». Безпосередньо повторює крилаті слова Віктор Цой у пісні «Червоно-жовті дні». Сам вислів «на щиті або зі щитом» стає частиною різних культурних кодів, де він зберігає силу.
До речі, стародавні афоризми досить часто ще й витлумачують неправильно. Наприклад, широко поширений вислів «Про мертвих – або добре, або нічого». Вважається, що написав їх давньогрецький поет Хілон. Так воно, ймовірно, і було, тільки в первісному варіанті рядок був довшим і завершувався словами «…крім правди».
Засновнику ордену єзуїтів Ігнатію де Лойолі приписують слова «Мета виправдовує засоби». Воно й зрозуміло – єзуїт, людина підступна. Роби, мовляв, що завгодно, результат усе виправдає. Але насправді Ігнатій перед фразою, що стала потім крилатою, вимовив: «Якщо мета – спасіння душі…» Сенс фразеологізму спочатку був абсолютно іншим.
Що ж стосується крилатої фрази про щит, можливо, вона була вимовлена якось інакше. Але в цьому випадку сенс все-таки залишився колишнім. Мати благословила сина на битву, побажала залишитися героєм до кінця. Таке батьківське напуття воїнам нерідко доводиться слухати і зараз. У цьому Плутарх не помилився. А водночас вислів «повернутися на щиті» значення своє не втратив – він так само говорить про честь, обов’язок і жертву.
