Так називалася велика і значна середньовічна держава, якій вдалося проіснувати два з лишком століття, завоювати величезну територію і практично безслідно зникнути з планети. Остання обставина породила домисли про те, що жодної Золотої Орди не було взагалі. Відповідно, не було на Русі татаро-монгольського ярма. Але відштовхуватимемося все-таки про те, що більшість історичних досліджень існування могутньої колись імперії Золотої Орди підтверджують.
Помилковим є і уявлення про те, що Золота Орда була тією найбільшою імперією Чингісхана. Це не так. Вона була спочатку лише частиною Монгольської імперії, її улусом, а потім взагалі стала самостійною державою.
Відомо, що на початку ХIII століття цю велику територію Чингісхан передав в управління своєму старшому синові Джучі. Але вже за два роки Джучі несподівано вмирає. Влада переходить його синові Батию, який, власне, і зайнявся перебудовою Улуса Джучі на могутню Золоту Орду.
Простір Золотої Орди був справді великий. На Сході вони доходили до Обі та Іртиша, на Заході практично упиралися у Чорне море. Але держава цього складалася з двох частин. Перша будувала міста та розвивала ремісництво, друга, дуже численна, промишляла військовими походами та грабунком.
Проте організовувати ці походи Батию було майже нікуди. На Сході треба було заходити до сибірської тайги, а там кінна армія навряд чи може розвернутися. З півдня межували інші улуси Монгольської імперії. Залишався шлях північний захід, де лежали Російські князівства. Батий так і зробив, завоювавши Русь і обклавши князівства даниною. На якийсь час це продовжило розвиток держави, саме тоді було збудовано місто Сарай – нова столиця Улусу Джучі.
Історія Золотої Орди: від розквіту до занепаду
Але в середині ХIV століття на територію Золотої Орди прийшла спустошлива епідемія чуми. Вона буквально викосила населення збудованих міст, а Сарай на тривалий час залишився містом взагалі без людей, там ховати мертвих не було кому.
То справді був перший етап руйнації Орди. Але не останнє. Незабаром на країну прийшла Велика Замятня, так ситуацію назвали в російських літописах.
Орда почала розпадатися свої дрібні улуси на чолі з темниками. Одним із цих темників став Мамай, який пішов було на Русь у черговий раз, але був розбитий на Куликовому полі. Інші темники стали буквально битися за владу між собою. Ця Велика замятня – усобиця тривала довго, спустошила країну остаточно і завершилася перемогою Тохтамиша. Він зміг востаннє розорити Москву, але посварився на південних кордонах із Тамерланом і втратив там значну частину своїх територій та військ.
До середини ХV століття країна була вже роз’єднаною та слабкою. Останній хан Орди Ахмат спробував ще раз підпорядкувати Московську державу, але, підійшовши до річки Угрі зі своєю армією, так її і не перейшов і з російським військом у бій не вступив. Невдовзі його вбили з ініціативи північно-східних ханів. У цьому епоха величі Золотої Орди завершилася. Причини розпаду Золотої Орди були численними: епідемії, усобиці, втрата контролю за територіями. Її уламки – дрібні ханства поступово взяли під контроль російські князі та царі.