У православній релігії святих багато, але є деякі з них, які шануються особливо. Це повною мірою можна віднести до найшанованішого на Русі святого, який найбільше відомий, як Миколай Угодник чи Чудотворець. На Заході він частіше згадується як Микола Мирлікійський. Є навіть версія, що він є прообразом Ніколаса Санта-Клауса, але офіційна католицька церква ці відомості не підтверджує.
Відомо, що народився майбутній святий 11 серпня. Православні уважають цей день святом, особливо на Русі. І це при тому, що різдво Миколая Чудотворця сталося у Туреччині, точніше – на нинішній її території.
Народилося немовля в Патарі, столиці Лікії. Так називалася невелика країна, яку послідовно завойовували римляни, перси і турки, але ця територія завжди примудрялася залишатися самоврядною автономією і зберігала навіть свою писемність і культуру. Цікаво, що лікійці вірили, що після смерті люди стають птахами та відлітають на небо.
Чим допомагає святий Миколай Чудотворець: кому моляться і за що дякують

Миколай народився у багатій родині торговців, які прийняли християнську віру. Однак тоді країна вважалася територією Римської імперії, і християни зазнавали там гонінь. Але ще в юності майбутній Чудотворець прийняв християнську віру і здійснив паломництво до Палестини. Орієнтовно це було в 270 році.
Батьки його померли від чуми, але Миколі дісталася їхня багата спадщина. Ходять гарні легенди, що більшу частину свого статку він роздавав бідним, причому намагався робити це анонімно.
Подорослішавши, Миколай був висвячений на сан єпископа місті Маре. Є відомості, що і в цьому чині він неодноразово зазнавав гонінь і навіть провів якийсь час у в’язниці.
Тільки на початку трьохсот років християнство було легалізоване офіційно, і під керівництвом імператора Костянтина відбувся Перший Вселенський собор. Щоправда, точних відомостей про те, чи був Миколай Мирлікійський на цій події, немає.
Помер майбутній святий у 343 році і був похований у спеціальному саркофазі. Там йому поклонялися прочани та загалом віруючі з найближчих країн. Однак згодом місто повністю перейшло під владу турків-мусульман, і християни стали побоюватися за збереження мощів. 1087 року італійські торговці, переодягнувшись паломниками, викрали останки єпископа з церкви Мири і перевезли їх у своє місто Барі, де вони зберігаються і зараз у соборі.
Чому угодник став таким популярним на Русі, сказати таки складно. Спочатку його особливо шанували моряки та торговці, оскільки все своє життя він праведно прослужив у церкві великого портового міста. Потім стала поширюватися чутка про те, що його мощі мають цілющу силу. Можливо, свою роль відіграло ім’я святого, яке слов’яни давно вже вважали своїм. У легендах про Чудотворця розповідається про його надзвичайно добрий і щедрий характер, що на Русі поважалося особливо. На іконах, до речі, його зображають людиною слов’янської зовнішності із світлим обличчям. Однак є дані, що насправді він був смаглявим.