Багато сучасних жінок (та й чоловіки, власне кажучи, теж) переконано вважають автоматичну пральну машину найбільшим винаходом людства. І не дарма – протягом багатьох століть прання забирало багато сил і часу, особливо у великих сім’ях. Не дивно, що винахід пральної машини став по-справжньому доленосним для побуту.
В Індії взагалі довгий час цим процесом займалися виключно чоловіки. Вони били мокру білизну об спеціальне каміння з великою силою, і вона таким чином очищалася. Ці методи пішли в минуле, адже як з’явилася пральна машина – питання, на яке в історії є конкретна відповідь.
У слов’янських народів білизну воліли кип’ятити, а потім полоскали в річці. Як мийний засіб використовували золу або вугілля. Такі побутові хитрощі були стандартом до тих пір, поки не почалася історія пральної машини як технологічного пристрою.
Спроби якось полегшити трудомістку процедуру приймалися неодноразово, пральні машинки різних конструкцій патентувалися періодично, але, відверто кажучи, вдалими їх назвати було важко. Найпершим розумним винаходом, який дійсно мав у цьому напрямку практичну користь, стала пральна дошка. Вона з’явилася майже одночасно в різних країнах у XVIII столітті. І до середини XX століття активно використовувалася в СРСР мало не в кожному будинку чи квартирі.
Коли з’явилася перша пральна машина: шлях від дошки до “автомата”
Вважається, що першу у світі машину для прання білизни створив американський винахідник Джеймс Кінг. Він сконструював її 1851 року. Якщо вас цікавить, хто винайшов пральну машину, то це саме він. Цікаво, що за принципом дії вона мало чим відрізняється від аналогічної сучасної техніки. Кінг помістив порожнистий барабан з отворами в дерев’яний короб, закладав у барабан білизну, заливав воду, і прання починалося. Тільки обертався барабан вручну за допомогою важеля, двигун для пристрою придумали значно пізніше. Перші з них працювали на бензині, і тільки потім їх замінили на електричні. Так почалася історія пральної машини в сучасному розумінні.
Потім удосконалили процес віджимання. Його здійснювали два валики, що крутилися, між якими білизна пропускалася і віджималася. Обертання теж здійснювалося вручну. До речі, цей пристрій можна було зустріти у квартирах колишніх радянських громадян навіть наприкінці минулого століття. Тільки пізніше їх витіснила центрифуга. Перші пральні машини у світі часто нагадували такі конструкції – громіздкі, галасливі, але все ж таки такі, що звільняли руки.
Перші автоматичні пральні машини практично одночасно створили американські компанії General Electric і Bendix Corporation у середині XX століття. Якщо ви ставите питання, коли з’явилася перша пральна машина в її автоматизованому вигляді – то це саме той час. Відтоді процес удосконалення цих пристроїв почав бурхливо розвиватися. Усі механічні елементи управління поступово замінила електроніка.
У СРСР перший вітчизняний апарат було випущено в Ризі, він називався «ЕАЯ-2». Він мав три режими роботи – прання, полоскання і віджимання. Перехід з одного режиму на інший здійснювався вручну. Так у Радянському Союзі почалася своя історія пральної машини.
Першою радянською серійною моделлю пральної машини стала «Волга», її випустили в Чебоксарах. Але досить швидко зняли з виробництва, оскільки вона споживала дуже велику кількість електроенергії, через що у квартирах вибивало пробки.
А ось «Вятка – автомат» прижилася. Довгий час її випускали за італійською ліцензією. Зараз її потіснили з ринку побутової техніки відомі європейські та світові бренди. Але в деяких будинках цей раритет можна зустріти і зараз. Утім, і машини з ручним віджиманням усе ще стоять у декого на дачі. Так перші пральні машини у світі та в нашій країні пройшли шлях від експерименту до повсякденності. А як з’явилася пралка, тепер знає кожен, хто цікавиться технічними проривами людства.
