Почнемо з того, що одразу зазначимо: бажання покуштувати чогось солоденького далеко не завжди – шкідлива звичка. Дієтологи, які лякають народ цукровим діабетом, часто аж надто вже в цьому плані старанні. Напевно, щоб довести потрібність своєї професії. Хоча в низці випадків звичка їсти солодке дійсно може призвести до неприємних наслідків.
Насправді людський організм зовсім не такий безтурботний, як здається. Якщо він сигналізує, що необхідно, наприклад, з’їсти солодку шоколадку або булочку, це ще не означає, що бажання – згубне. Можливо, наприклад, організму не вистачає триптофану – так називають гормон щастя. Одна з причин тяги до солодкого може ховатися саме в цьому.
Цей гормон відповідає насамперед не за радісний настрій з будь-якого приводу, а за нормалізацію сну. Тож якщо тяга до солодкого супроводжується ще й безсонням, можна це бажання задовольнити. А можна частіше їсти банани і горіхи, вони виробленню гормону теж допомагають.
Чому хочеться солодкого: сигнали організму
Потяг до варення і мармеладів може пояснюватися нестачею хрому. Або нестачею магнію – це вже може призвести до проблем із нервовою системою. Іноді відповідь на питання, чому хочеться солодкого, криється саме в дефіциті мікроелементів.
Часто звичка їсти солодке абсолютно просто пояснюється банальним відчуттям голоду. А цукор швидко викликає відчуття насичення. Щоправда, це відчуття швидко минає. Краще в такій ситуації не за цукерками до магазину йти, а скористатися продуктами рослинного походження, багатими на клітковину. Це можуть бути квасоля, морква, картопля, ягоди та фрукти. Швидко нейтралізують відчуття голоду крупи. Надзвичайно корисна й курага.
Залежність від солодкого буває й за цукрового діабету. Що більше організм споживає глюкози, то більше йому потрібно інсуліну, щоб її переробляти. Виникає постійна інсулінозалежність, яка буває дуже небезпечною. У такій ситуації вже варто серйозно задуматися, чому хочеться солодкого постійно.
Надлишок цукру в крові згубно впливає на судини і збільшує утворення шкідливого холестерину. Велика кількість солодкого в шлунково-кишковому тракті провокує і розвиток кишкових патологій. Крім того, існує міцний зв’язок між цукром і мозком – надлишок солодкого може впливати на когнітивні функції та спричиняти коливання настрою.
Чи варто відмовлятися від вживання солодкого взагалі? Ну, по-перше, солодке – це не тільки цукор, а ще й фруктоза. Вона теж може спровокувати залежність від солодкого, але набагато рідше і меншою мірою.
А по-друге, без глюкози і, відповідно, солодкого організм не зможе витрачати енергію, особливо під час фізичних і розумових навантажень. Адже цукор і мозок пов’язані безпосередньо: глюкоза – головне джерело палива для нейронів. Що ж стосується чистого цукру в чаї або каві, то ці напої смачні і без солодкої добавки, що визнають багато гурманів.
Серед відомих людей, до речі, ласунів було багато. Наприклад, Чехов обожнював шоколад. Лев Толстой не сідав за стіл без усіляких варень із ягід і фруктів, вирощених у власному саду. Причому, були в цьому переліку солодощів навіть персики й абрикоси, – вони росли в розкішній оранжереї.
Достоєвський дуже любив кедрові горіхи з медом. А Пушкін – узагалі солодкий суп із ревеню та малини.
Напевно, в усьому треба знати міру. Це золоте правило життя стосується і солодкого. Повністю позбавляти себе і своїх дітей маленьких смачних радощів все-таки нерозумно. Як, наприклад, прожити без морозива? Навряд чи хтось вважатиме, що порція ескімо завдасть непоправної шкоди нашому організму. А ось позитивних емоцій додасть – це точно. Іноді тяга до солодкого – це просто потреба в радості. Головне – не довести до залежності від солодкого.
