Якщо ви вважаєте, що грому і блискавок людство боялося тільки в давнину, спробуйте опинитися в епіцентрі грози де-небудь на відкритому просторі. Коли над головою оглушливо гримить небо, немов розламується, і буквально поруч б’ють у землю сліпучі блискавки, мимоволі замислишся про те, що людина – лише частинка Всесвіту.
Тим часом походження грому і блискавок учені вже давно пояснили. Блискавка – це, по суті, звичайний електричний розряд, тільки великого масштабу. Зазвичай довжина цього розряду становить від 7 до 10 км, але відомі випадки, коли розмір зафіксованих блискавок перевищував і 300 км. Тим, хто хоче зрозуміти, як виникає грім, корисно знати, що ці явища тісно пов’язані між собою і підпорядковуються фізичним законам.
Відповідно, грім є результатом проходження цього розряду через відстань між катодом і анодом. У лабораторних умовах під час таких розрядів чується характерний тріск. Це і є грім, тільки, образно кажучи, в мініатюрі. Саме так учені пояснюють, звідки береться грім під час грози і чому він супроводжує блискавку.
Як виникає грім і чому він слідує за блискавкою
Але як же цей розряд виникає в небі? Кожен може уявити грозові хмари. Це темні свинцеві хмари, наповнені частинками води та льоду. Їх розганяє по небу вітер, провокуючи зіткнення цих частинок. Унаслідок таких зіткнень розряди-блискавки можуть виникати й усередині хмар, і між ними, але ми частіше бачимо розряди між хмарою та землею або високим жердиною, деревом і громовідводом, які для притягання блискавок і встановлюють.
Тим, хто цікавиться, що таке грім простими словами, буде корисно уявити: це просто звук, викликаний миттєвим розширенням повітря від високої температури, що супроводжує блискавку. При цьому чому після блискавки чути грім – пояснюється просто: світло доходить до очей швидше, ніж звук – різниця у швидкості.
Наскільки небезпечне це явище для людини? Однозначно відповісти на це запитання складно. Є люди, які пережили удар блискавки кілька разів, і це ніяк не позначилося на їхньому здоров’ї. Але одного разу під час матчу в Конго блискавка вдарила у футбольне поле, після чого майже всі спортсмени загинули. Можливо, це сталося не тільки від найсильнішого електричного розряду, а й від дуже високої температури повітря, яка блискавку завжди супроводжує. Іноді заміри показували 300 000 градусів – це, між іншим, вище, ніж температура на поверхні Сонця! І цей величезний перегрів повітря, нехай і короткочасний, теж посилює гуркіт грому. Так з’являється грім, що стрясає повітря і створює гуркіт, знайомий кожному.
Однак самого по собі грому боятися не варто. Він фактично нешкідливий. Небезпеку можуть становити тільки блискавки, про які, до речі, грім і сигналізує. Тож якщо ви коли-небудь замислитеся, як з’являється грім, – пам’ятайте, він вторинний щодо блискавки і сам по собі не несе загрози.
Тільки блискавку ми часто бачимо раніше, ніж чуємо гуркіт. Це пояснюється просто – швидкість світла набагато перевищує швидкість звуку. Що далі йде гроза, то сильніше запізнюватиметься грім. Зазвичай ця затримка становить 3 секунди за один кілометр. Вважається, що небезпека грози починається з 10 км. Тож, якщо десь далеко від міста і громовідводів ви бачите грозу, в якій грім відстає від блискавки всього на три секунди з невеликим, краще де-небудь сховатися. Тільки не під самотнім високим деревом – такі цілі блискавка вибирає найчастіше.
До речі, приказка про те, що блискавка двічі в одне місце не б’є, помилкова. Наприклад, в Австралії є гірські плато, де грім гримить практично щодня. Вчені припускають, що блискавки притягує високий вміст у тутешній скелястій місцевості металів, які ще немає можливості розвідати. Ці явища добре пояснюють, звідки береться грім і чому його часто можна спостерігати в одних і тих самих місцях.
Щоправда, є блискавки, які можна вважати німими. Вони називаються кульовими. Природа цього явища досі залишається таємницею. Але це, як то кажуть, – уже інша історія.
