З 1971 року вираз «Брама Поекла» перестав мати лише міфологічне значення. Саме тоді в туркменських Каракумах з’явився гігантський кратер Дарваза, який наочно ілюструє пекло, якщо така існує. Він отримав назву «Брама Пекла», хоча офіційне найменування – Сяйво Каракумов. Однак ті, хто хоч раз бачив цей феномен, навряд чи погодяться з таким добрим визначенням.
На початку сімдесятих, за часів Радянського Союзу, у туркменських пустелях активно розроблялися газові родовища. Розвідка велася і біля невеликого поселення Дарваза. Під час буріння свердловини геологи натрапили на каверну – підземну порожнечу, яка почала заповнюватися природним газом. У результаті туди провалилося все обладнання, але на щастя люди не постраждали.
Щоб запобігти безконтрольним викидам, здатним завдати шкоди екології та здоров’ю, було прийнято рішення підпалити газ, створивши природний факел. Передбачалося, що горіння триватиме кілька днів, але ситуація вийшла з-під контролю. Запаси газу виявилися величезними, і смолоскип перетворився на кратер Дарваза діаметром близько 60 метрів. Полум’я виривається звідти досі, і вдень, і вночі.
Чому кратер Дарваза й досі горить?
Залишати «Браму Пекла» без уваги було не можна. По-перше, це призвело до марного спалювання природного газу. По-друге, гігантський вогненний кратер негативно впливає екологію. Влада Туркменістану робила спроби загасити полум’я, але поки що безуспішно. У результаті було вирішено створити тут державний заповідник вивчення феномена. Сьогодні кратер Дарваза приваблює безліч туристів та вчених.
Фахівці припускають, що горіння може тривати ще довгі десятиліття, оскільки підземні запаси газу в цьому районі є надзвичайно великими. Всередині кратера температура досягає кількох сотень градусів, що унеможливлює будь-які роботи з його гасіння традиційними методами. Влада Туркменістану розглядала різні способи ліквідації пожежі, включаючи закачування піску та спеціальних хімікатів, але жоден з них поки не дав результату.
Дістатися сюди можна, подолавши 90 км від аула Ербент на автомобілі. Однак дорогу до кратера складно назвати зручною, тому краще використати позашляховик. Важливо враховувати, що Туркменістан – країна з жорсткими обмеженнями на в’їзд, що робить відвідування «Брам Пекла» непростим для іноземних туристів. Однак, незважаючи на всі складнощі, потік мандрівників не припиняється сюди. Особливо вражаюче видовище кратер є вночі, коли язики полум’я висвітлюють пустелю, створюючи фантастичний пейзаж. Таке видовище неможливо забути.
