Княгиня Ольга, дружина, а потім і вдова князя Ігоря, київського правителя, увійшла в історію не лише як перша християнка та свята Русі, а й як одна з найжорстокіших месниць. Помста Ольги за смерть Ігоря стала легендою, яка показує, наскільки жорстокою могла бути боротьба за владу в ті часи.
945 року князь Ігор, повернувшись до Києва з чергового військового походу, виявив, що деякі язичницькі племена перестали платити данину. Тоді він вирушив до древлян, але в місті Іскоростень його полонили і стратили. Його жорстоко вбили: прив’язали за ноги до вершин двох зігнутих дерев, які, розігнувшись, розірвали князя навпіл.
Варто зазначити, що подібні розправи були поширені серед слов’ян, і деякі джерела стверджують, що князь Ігор збирав надмірну данину, особливо в Іскоростені, що призвело до його загибелі. Проте древляни не очікували, що княгиня Ольга помститься за чоловіка так страшно.
Як княгиня Ольга мстилася за смерть Ігоря
Після вбивства Ігоря древляни не боялися помсти. Спадкоємцю Святославу було лише три роки, а правителя у Києві не залишилося. Впевнені у своїй перемозі, древляни відправили до Києва делегацію з двадцяти чоловік із пропозицією княгині вийти заміж за їхнього правителя Мала, який міг би зайняти київський престол.
Коли посли прибули до Києва, княгиня Ольга наказала викопати глибоку яму. Вночі, коли делегати спали, їх схопили та закопали живцем. За деякими даними, разом із їхнім човном, на якому вони припливли.
Після цього княгиня Ольга відправила древлянам повідомлення, заявивши, що задоволена помстою та готова прийняти у Києві «найкращих чоловіків» древлян для обговорення майбутнього союзу. Цього разу прибуло понад п’ятдесят знатних воїнів та старійшин. Коли вони прибули, їх запросили до лазні, де замкнули і спалили живцем.
Але це не стало кінцем помсти Ольги за смерть Ігоря.
Яке місто спалила Ольга?
Коли княгиня Ольга зрозуміла, що двох карних актів недостатньо, вона вирішила діяти далі. Разом із дружиною вона вирушила до Іскоростеня – міста, яке спалила Ольга у помсту за смерть Ігоря. Вона наказала влаштувати поминки за князем, оголосивши, що прийшла укласти мир. Під час тризни древлян щедро частували вином. Коли вони сп’яніли, київські воїни вихопили зброю та вирізали кілька тисяч людей.
Після цього древляни, що залишилися в живих, стали благати Ольгу про пощаду. Вона погодилася припинити різанину за умови виплати символічної данини – по три голуби та три горобці з кожного двору. Деревляни зраділи, думаючи, що це невелика ціна за їхнє порятунок. Але княгиня використовувала хитрість: коли птахів їй передали, вона наказала прив’язати до їхніх лапок ганчірки, що горять, і відпустити.
Птахи повернулися в рідні гнізда, і незабаром Іскоростень спалахнув. Дерев’яні будівлі спалахнули миттєво, а охоплене вогнем місто перетворилося на згарище. Жінки, діти і старі, що залишилися живими після бійні, згоріли живцем. Так княгиня Ольга помстилася за чоловіка, повністю знищивши місто та його населення.
Що було після помсти княгині Ольги?
Після того, як княгиня Ольга помстилася за смерть Ігоря, вона остаточно затвердила свою владу в Києві. Більше того, незабаром вона вирушила до Константинополя, де прийняла християнство. Це сталося задовго до хрещення Русі князем Володимиром.
Пізніше церква канонізувала княгиню Ольгу і сьогодні вона відома як перша свята Русі. Проте історія запам’ятала її не лише як християнку, а й як правительку, яка знищила Іскоростень – місто, яке спалила Ольга на знак помсти.
