Це унікальне явище природи бурки назвали Памуккале, що в перекладі з турецької означає «Бавовняний замок». Насправді до бавовни тутешня місцевість жодного стосунку не має. Просто тут зі скелі б’ють термальні джерела, які перенасичені вапняком. Коли з джерел стікає донизу, вапняк зі сліпуче-білого кольору осідає на скелі й утворює своєрідні тераси Памуккале, які й нагадують бавовняну вату.
На терасах збирається вода з джерел, наче у ванних, але в більшості місць купатися тут заборонено, лише на деяких ділянках дозволяється занурювати ноги. Утім, поруч зі скелею є природний басейн, який названо ім’ям Клеопатри. Згідно з переказами, цариця регулярно приймала тут ванни заради омолодження. Вважається, що вода в басейнах Клеопатри і справді має цілющі властивості, оскільки є мінеральною, причому, у великій концентрації.
Цікаві факти про Памуккале: природа, історія та легенди
Джерела є об’єктом природної та культурної спадщини під егідою ЮНЕСКО. Але турецький уряд Памуккале охороняє і без того дуже ревно, оскільки потік туристів з усього світу сюди практично не вичерпується, а це дає регулярний дохід. Такі екскурсії Памуккале особливо популярні серед тих, хто хоче дізнатися цікаві факти і відчути атмосферу старовини.
Щоправда, наповнюваність екскурсій Памуккале регулюється, оскільки велика кількість відвідувачів може пошкодити тендітні вапняні відкладення. До того ж, над джерелами розташована не менш приваблива пам’ятка – частково відреставровані руїни міста, яке в давнину було засноване, як Ієраполіс. І якщо огляд терас Памуккале може зайняти всього кілька хвилин, то руїнами дехто блукає годинами. Тут багато цікавого для любителів історії та історичних реліквій. Місто було засноване у II столітті до нашої ери. У ті часи великі поселення, як правило, будувалися вздовж торгових шляхів. Але в даному випадку приводом стали саме цілющі термальні джерела, куди, судячи з усього, приїжджало безліч людей навіть з далеких куточків Римської імперії.
Місто було збудоване в традиційному античному стилі. Збереглися вулиці з колонадами і навіть римські лазні. Але основна визначна пам’ятка – амфітеатр, де вціліли і трибуни, і сцена. Передбачається, що він вміщував близько 10 тисяч глядачів. Це, до речі, свідчить про те, що жителів і приїжджих у місті було дійсно багато.
Слово Ієраполіс перекладається, як «священне місто». Колись тут знаходився один із релігійних центрів малої Азії. Про це свідчать залишки колись величного Храму Аполлона і досить великий некрополь.
Крім того, 2011 року тут було знайдено гробницю святого Пилипа – одного з дванадцяти апостолів Христа. Згідно з переказами, тут його розіп’яли гонителі християнської віри. Усе це робить Ієраполіс і Памуккале Туреччина важливими не тільки з погляду природи, а й у контексті історії та археології.
Поруч із пам’ятками є невеличке сучасне містечко Памуккале, в якому можна зупинитися. Але зазвичай для вражень вистачає одноденної автобусної екскурсії Памуккале, які організовуються на курортах узбережжя. Тим, хто не знає, що подивитися, тут є все – від античних руїн до басейнів Клеопатри, від природних див до цікавих фактів, що зберігаються в камені та воді.
