Найголовніший нацист ХХ століття – Адольф Гітлер – заслужено зневажається більшістю населення планети. Навіть після смерті він залишається малопривабливим історичним персонажем. Можливо, саме тому багато дослідників з особливим інтересом вивчають, на що хворів Гітлер, приділяючи увагу його психічним відхиленням, комплексам, чуткам про венеричні хвороби і навіть можливу гомосексуальність. Однак, далеко не все з цього підтверджено фактами.
Проте хвороби Гітлера – це не міф. Вони дійсно існували і вплинули на його поведінку та фізичний стан. Психічно цілком хвора і неповноцінна людина навряд чи змогла б поставити на коліна пів-Європи, але реальні хвороби супроводжували її протягом життя.
Які хвороби були у Гітлера?
Перший тривожний дзвінок пролунав ще в роки Першої світової війни, коли Гітлер потрапив під відому газову атаку під Іпром. Йому вдалося вижити, але наслідки виявилися довгостроковими. Деякі внутрішні органи були вражені, що могло призвести до постійних шлунково-кишкових проблем. Ці хвороби Гітлера змусили його відмовитися від м’яса і перейти на вегетаріанську дієту, що здивувало його оточення.
Існує думка, що Гітлер у молодості заразився сифілісом – венеричною хворобою, досить поширеною на той час. Незважаючи на лікування, наслідки залишилися на все життя: хода, що човгає, можливі проблеми з потенцією і страх перед близькістю. Все це могло бути результатом хронічної форми сифілісу, однієї із хвороб Гітлера, яку він приховував.
У 1944 році Гітлер дивом вижив після невдалого замаху: портфель з бомбою був переміщений, і вибух стався на відстані. Однак він таки отримав серйозні травми — пошкодження слуху, садна, контузії. З цього моменту почали яскраво виявлятися симптоми хвороби Паркінсона. Саме тоді у Гітлера тремтіли руки, що помічали багато свідків.
Паркінсон – це захворювання, яке супроводжується не тільки тремтінням і порушенням координації, але і психічними розладами. Ці ознаки у Гітлера стали особливо помітні останні роки війни. Можливо, саме хвороба Паркінсона пояснює його неадекватну реакцію на провали на фронтах та різкі емоційні зриви.
Вирішальним моментом стала Сталінградська битва. Чому Гітлер не наказав Паулюсу на відступ — загадка. Можливо, його неадекватне сприйняття реальності, викликане хворобами, зіграло ключову роль. Німецькі генерали зазначали, що за хвилини люті він втрачав здатність розумно оцінювати ситуацію. Це ще одне свідчення того, на що хворів Гітлер в останні роки свого життя.
