Навіть деякі вчені періодично сумніваються у виключно земному походженні єгипетських пірамід, як і інших чудес світу. Так виникла знаменита теорія палеоконтакту – припущення про те, що в давнину нашу планету відвідували високоосвічені інопланетяни, які дали поштовх розвитку людської цивілізації та допомогли людям зробити важливі відкриття.
Сьогодні чомусь вважається, що автором цієї гіпотези у п’ятдесяті роки минулого століття став швейцарський письменник-уфолог Еріх фон Денікен. Ця людина дійсно видала безліч статей і книг, присвячених палеоконтакту, і сколотила на їхньому продажу солідний стан. Проте теорію палеоконтакту він явно запозичив, що, до речі, сам і писав.
У 1919 році американський публіцист Чарльз Форт опублікував «Книгу проклятих», де припустив, що деякі споруди на планеті були споруджені не без допомоги інопланетних прибульців. Він стверджував, що й самі земляни – спадкоємці цих інопланетян. Однак на той час палеоконтакт широкого поширення не набув.
Але в двадцяті роки про це почав активно писати Костянтин Ціолковський. Він також був упевнений, що Землю колись відвідували інопланетяни. На батьківщині ідею не підтримали і пізніше взагалі проголосили лженауковою. Але за життя вченому суперечити не стали, оскільки його авторитет був надто високий.
Вже у шістдесяті роки радянський математик і фізик Матест Агрест опублікував у «Літературній газеті» (інші видання не брали матеріал одразу) статтю «Сліди ведуть у космос», де теорія палеоконтакту розглядалася докладно та доказово. Резонанс серед читачів був величезний, але у науковому середовищі сприйняли статтю холодно.
На Заході їй дуже зацікавилися. Як мовилося раніше, Еріх фон Денікен підхопив ідею і почав активно пропагувати. Його книга на цю тему «Колісниці богів» стала світовим бестселером. По ній, до речі, зняли фільм, який з успіхом було показано і в кінотеатрах Радянського Союзу. При цьому офіційна наука досі вважає палеоконтакт брехливою концепцією.
Однак деякі докази, які Еріх фон Денікен систематизував, заслуговують на увагу. Наприклад, непрямі згадки про прибульців можна зустріти навіть у релігійних текстах. У давній індійській міфології часто згадуються вімани – літаючі колісниці. А в біблійній Книзі Буття взагалі йдеться про якихось велетнів, які спускалися до людей з небес.
І вірно ж – на наскельних малюнках древніх людей є зображення істот з колами навколо голови (скафандри?) і зростанням вище людей. А деякі дослідники вважають, що не тільки єгипетські піраміди, а й Храм Ваала в Лівані, і скульптури на острові Великодня просто не могли бути побудовані свого часу через відсутність відповідних технологій. Більше того, і в наш час деякі технічні рішення не мають можливості повторити.
Еріх фон Денікен, його книги та теорія палеоконтакту продовжують викликати запеклі суперечки. Одні вважають його фантазером, інші – людиною, яка зуміла поглянути на історію людства під зовсім іншим кутом. Так чи інакше, інтерес до палеоконтакту не згасає й досі.
